- дивовижа
- —————————————————————————————дивови́жаіменник жіночого родурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
дивовижа — і, ж., розм. 1) Незвичайне видовище; диво. 2) Те саме, що здивування. •• Не в дивови/жу не дивно … Український тлумачний словник
дивизія — ї, ж., діал. Диво, дивовижа … Український тлумачний словник
дивка — и, ж., діал. Дивна річ, дивовижа. •• Нема/ ди/вки не дивина, недивно … Український тлумачний словник
дивовизія — ї, ж., діал. Дивина, дивовижа … Український тлумачний словник
дивовина — и, ж., рідко. Те саме, що дивовижа … Український тлумачний словник
дивоглядь — і, ж., зах. Диво, дивовижа … Український тлумачний словник
диковина — I дик овина и, ж. Те саме, що дивовижа. II диков ина и, ж., зах. Дика місцина … Український тлумачний словник
невидальце — я, с., діал. Дивина, дивовижа … Український тлумачний словник
монстр-концерт — Монстр концерт: концерт дивовижа [35] … Толковый украинский словарь
рарог — Рарог: дивовижа [43] … Толковый украинский словарь